МОЇ ДОСЯГНЕННЯ!!!

Зазначена авторська розробка проходить апробацію протягом 2019/2020 н.р. та 2020/2021 н.р.

ПЕдагогічний колектив Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №12 Ізюмської міської ради харківської області вийшов на європейський рівень спільноти відповідального вчительства

Що такеEdCamp? Мало хто з освітян впевнено відповість на це запитання. А між іншим, так називається одназ найбільших освітянських громадських організацій в Україні. «Ми називаємо її спільнотою відповідальногоучительства», — говорить Олександр Елькін, голова підкомітету загальної середньої освіти Громадської радипри МОН і головний натхненник руху EdCamp (ЕдКемп) в Україні. За два роки існування ГО «EdCamp Ukraine»реалізувала та продовжує впроваджувати низку проектів і суспільних ініціатив, спрямованих на професійний розвиток освітян і вирішення проблем, пов’язаних з їхньою діяльністю.

Довідка

Ініціатива EdCamp народилася в 2010 році в США. Американські вчителі і вчительки вирішили створити альтернативний державному спосіб підвищення кваліфікації та професійного розвитку педагогів. З тих пір рух EdCamp поширився у 32 країнах, однією з перших країн, яка приєдналася до американської ініціативи, стала Україна.

Громадська організація «ЕдКемп Україна» (або Спільнота відповідального вчительства EdCamp Ukraine) має на меті покращення кваліфікації відповідальних освітян, підвищення статусу педагогів та загалом реформування системи освіти України. Сьогодні EdСamp Ukraine є найбільшим незалежним освітянським рухом у країні, до нього вже приєдналися 15 000 прогресивних педагогів.
Однією з ключових подій руху є щорічна загальнонаціональна (не)конференція EdCamp Ukraine, яка відбудеться вже вшосте. Щомісяця регіональні (не)конференції (міні-едкемпи) проходять в різних закладах освіти по всій Україні, з моменту створення спільноти у 2015 р. у регіонах відбулося 82 події для місцевих громад.

Хвиля дискусійних уроків Усесвітнього Дня Гідності2020відбулася завдяки зусиллям команди і спільноти відповідального вчительства EdCamp Ukraine (www.edcamp.org.ua), за сприяння проєкту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні ВзаємоДія», всесвітнього руху Amnesty International, у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Офісом освітнього омбудсмена України й Уповноваженим Президента України з прав дитини.

Інформація про проведені заходи висвітлена на офіційній сторінці ІДНЗ №12 у мережі Facebook та на сторінці практичного психолога, розділ "Соціальний захист".

Підготувала: практичний психолог Завгородня І.А.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ!!!

Про діяльність Національної гарячої лінії

Завдячуючи підтримці МОНУ лист від 22.04.2020 № 1/11-2912, працює Національна гаряча лінія в телефонному та онлайн – режимах.

ТОП 8 ідей, чим можна зайняти дітей під час карантину.

Зрозуміло, що останнє, чого б хотіли батьки - це щоб дитина на карантині не відривала очей від комю’тера або телефона. Що ж можна вдіяти, щоб відволікти та зацікавити дитину?

1.Складіть денний графік, так званий «адвент календар».Це календар з різними цікавими завданнями на кожен день (їх кількість може бути абсолютно різною). Зацікавте дитину. Як приклад ви можете створити календар в якому кожного дня буде присутній один улюблений мультик дитини. Це буде сюрпризом для малюка. А після перегляду обговоріть з ним мультфільм. Не бажаєте телевізор, будь ласка. У малюка є улюблена іграшка Зайчик, внесіть в «адвент календар», наприклад, день народження Зайчика, придумайте історію та пограйте з дитиною. Те саме можна зробити з казками, внести до календарю казку и читати її в визначений вами день.

2.Гра на уяву. Психологи радять гру для дітей «Давай мінятися місцями». Сенс дуже простий. Перед дитиною якийсь предмет, наприклад рослина. Завдання для малюка уявити себе на місці рослини. А ви можете задавати йому запитання: «Як ти себе почуваєш», «Що ти перед собою бачиш», «Чого ти зараз хочеш?». Можна уявити себе на місці дитячого ліжка або улюбленої іграшки. Це ваша фантазія, розвивайте її разом з дитиною.

3.Пограйте в гру, що розвине мовлення малюка. Наприклад гра «Що довкола?». Правила дуже прості: кожен учасник називає по одному предмету, який він бачить навколо себе, не повторюючи іншого учасника. Здавалося б проста гра, але вона розвиває словниковий запас та спостережливість. В нагороду, за кожне слово малюк може отримати, наприклад, шматочок яблука, таке заохочення ще більше зацікавить дитину.

4.Розвиваємо мислення. Пограйте з дитиною в гру «Склади разом». Це ідеальна гра для 2-3 річних малюків. Розріжте старі листівки на частини і нехай дитина збере їх докупи. Чим менша дитина, тим менша кількість частин повинна бути.

5.Помалюйте з дитиною. Дуже багато дітей з всіх занять дуже люблять малювати. Тож дайте дитина завдання. Розповідайте дитині історію, до якої дитина буде малювати ілюстрації. Наприклад: сидить дівчинка в будинку з червоними стінами, а біля будинку ростуть фіолетові квіти. Якщо ви бачите, що дитині важко намалювати дівчинку, то допоможіть їй або малюйте складні деталі самі, а дитина хай домальовує. Мета – розвиток фантазії та дрібної моторики у дитини.

6.Спробуйте перемогти дитячі страхи разом. Батьки – це єдині люди, які можуть допомогти малюкові побороти страх в ранньому віці. Наприклад, дитина боїться темряви. Пограйте з ним в театр тіней, або заберіться з диною під темну ковдру з ліхтариком і розповідайте там веселі казки. Або, якщо вашій дитині вже більше 4 років, пограйте у відшукування предметів в темній кімнаті. Але ні в якому разі не робіть це насильно. Якщо ви бачите, що дитині дуже лячно – припиніть гру.

7.Мамина помічниця/помічник. Як часто у Вас були ситуації, коли дитина приходила на кухню з бажанням допомогти, а вам потрібно було все зробити швидко і присутність дитини Вам заважала. Зараз коли у вас більше часу, чому б не приготувати улюблену страву разом. Наприклад ваша дитина буде в захваті від ліплення з тіста.

8.Помічниця/помічник 2.Не бажаєте, щоб дитина приймала участь у приготуванні? Є альтернатива. Розкладіть в різних місцях кухні (або навіть і не кухні), абсолютно різні предмети та продукти, які вам знадобляться. Ваше завдання назвати чітко той предмет, який вам зараз потрібен. Наприклад: «Сонечко, принеси/привези, будь ласка, синю каструлю». Завдання дитини привезти названий предмет. Хлопчик може погрузити його в свою улюблену вантажівку а дівчинка в коляску. Така гра розширить словниковий запас дитини.

Як ви змогли зрозуміти карантин – не час для нудьги. Бережіть себе та малюків. Будьте здорові.

ІГРИ ДЛЯ ВЗАЄМОПІДТРИМКИ Й ДОВІРИ В РОДИНІ

“МАМО, Я БОЮСЯ!” ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ? ВІДПОВІДІ - В ОНЛАЙН-ВОРКШОПІ

Аби допомогти дитині легше проживати страхи, дорослі можуть використовувати терапевтичні методи, що їх в своїй практиці застосовують психологи:

пісочну терапію;

арт-терапію (малюнок, глину, поробки);

рольову гру.

УЧАСТЬ У ПРОФЕСІЙНИХ КОНКУРСАХ!

Зазначена авторська розробка була направлена на обласний фестиваль-конкурс «Добрих практик» освітян Харківщини «Майстри педагогічної справи презентують», схваленого науково-методичною радою Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти» (протокол від 21.11.2019 № 5), та відзначена дипломом ΙΙΙ ступеня.

Розвиткове заняття для дітей старшого дошкільного віку з використанням сучасних медіа технологій.

Вступ: Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіанагально потребує цілеспрямованої роботи щодо підготовки підростаючого покоління до критично-оцінного сприймання та перетворення медіа-інформації в конструктивне русло. Можна помітити, що починаючи з раннього віку, медіа-простір потужно й суперечливо впливає на психологічний розвиток здобувачів освіти, часто перетворюючись на провідний чинник соціалізації дитини, її стихійного соціального навчання. Мультфільми, аудіо- та відеоматеріали, комп’ютерні ігри формують основу світобачення маленької людини. Відсутність життєвого досвіду зменшує вибірковість сприймання та унеможливлює критичне мислення дошкільника. Дитина вбирає в себе яскравий екранний матеріал, приміряє на себе моделі поведінки улюблених героїв, вчиться будувати відносини з іншими засобами медіа-простору. І задача нас, дорослих, батьків та педагогів – навчитися формувати правильну медіа-культуру розвитку здобувачів освіти. Іншими словами, нам потрібно організувати такий освітній процес, який би сприяв забезпеченню всебічної підготовки дітей до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

На сьогодні, лишається актуальним питання розроблення і прийняття Концепції впровадження медіа-освіти в Україні, як важливої складової модернізації освіти. Освітня програма розвитку «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку адресована педагогам закладів дошкільної освіти, які надають освітні послуги у галузі дошкільної освіти, а також батькам вихованців. Завдання програми: підвищити професійну підготовку вихователів щодо формування психологічної зрілості дошкільника, готовності дитини до систематичного навчання в умовах Нової Української школи. Зміст програмових освітніх завдань кожного розділу відображає комплексний підхід до процесу формування особистісних досягнень дитини (емоційно-ціннісне ставлення, знання, вміння, життєві навички), що трактується як життєва компетентність.

Навчально-методичний комплект освітньої програми вміщує в собі допоміжні освітні матеріали, такі як: аудіо-, відео- та фото матеріали. Мета яких, через медіа вправи та ігри, розвивати пізнавальні процеси здобувачів освіти, а саме: сприймання, увагу, пам’ять, мислення, творчу уяву, усне та писемне мовлення дошкільника; вчити дітей аргументувати свої думки та з повагою ставитися до поглядів інших.

У 2019/2020 навчальному році мною, як практичним психологом Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №12 Ізюмської міської ради Харківської області була розроблена та впроваджена в освітній процес серія розвивальних занять: «Давай пограємо разом. Історії з торбинки», побудована на основі програмового змісту освітньої програми «Впевнений старт». Фрагмент із розроблених занять, де використовуються саме медіа вправи сьогодні я хочу вам представити.

Тема заняття: «У пошуках пісочної планети».

Мета: сприяти розвитку психологічних процесів, а саме: довільної уваги, зорового та тактильного сприйняття, логічного мислення, творчої уяви та їх вольову регуляцію; вчити дітей маніпулювати з предметами за зразком, проявляти фантазію, вибираючи з декількох запропонованих фігурок потрібну; сприяти розширенню і активізації словника; закріплювати знання про колір, форму, «живу» і «неживу» природу; виховувати допитливість, зосередженість.

Хід проведення:

- Ранкове коло. Доброго дня, діти! Малюки, ви добре спали? Без плачу сьогодні встали? Все навколо роздивіться, один одному всміхніться… І давайте зараз разом виконаємо ранкову промовинку:

- Доброго ранку всім людям Землі.

- Доброго ранку мені і тобі.

- Хай день буде вдалим, успішним нехай.

- У доброму настрої день починай. (Ранкова промовинка взята з освітньої програми «Вревнений старт»)

Гра-привітання «Ехо». Зараз я хочу продовжити наше привітання через гру «Ехо». Діти, скажіть, чи знаєте Ви, що таке «Ехо»? А чи зустрічалося Вам чути відлуння у лісі? Зараз я хочу Вам запропонувати послухати аудіо запис, який називається: «Про що говорить ліс». Ви згодні?.... (обговорення звукового фрагменту – Що таке ехо? Яке воно на гучність? Для чого воно необхідне в природі?)

Я пропоную вам відтворити відлуння в природі. Кожен, по-черзі, каже вислів «Доброго ранку» від гучного до тихого. А я вам у відповідній тональності також буду відповідати: від гучного до тихого.

- Молодці, малята, привіталися, а зараз я прошу Вас озирнутися навколо і сказати, що зображено на цій картині? (планети, зоряний шлях)…. Про що вона? (одним словом зображений Космос) Сьогодні я хочу запросити Вас у незвичайну подорож до незвіданої планети. Ви згодні?

- Для цього нам з Вами необхідно стати справжніми космонавтами. Скажіть будь-ласка, чи знаєте Ви, хто такі космонавти? Які вони?

- Добре, молодці. Поміркуйте, що нам стане у пригоді під час подорожі.

Для обговорення даних питань доцільно використовувати ігровий «Кубик Блума». Додаток 1. Ігровий “Кубик Блума” для НУШ – це нова розробка від “Всеосвіти”, яка базується на підході американського психолога Бенджаміна Блума та спрямована на розвиток критичного мислення здобувачів освіти. Кубик можна використовувати на будь-якому занятті, адже питання, зазначені на його сторонах, є цілком універсальними.

На занятті я використала ігровий кубик Блума "Таємниці космосу" 14 тиждень НУШ. Кубик - це об'ємна фігура, на сторонах якої написані слова, які є відправною точкою для відповіді: Назви...; Чому...; Поясни...; Запропонуй...; Придумай...; Поділися.... .

Вправа «Побудуй ракету»

Мета: розвивати вміння здобувачів освіти 6-го року життя довільно керувати своїми діями за покроковою інструкцією дорослого; активізувати розвиток довільної уваги, зорового та тактильного сприйняття, логічного мислення, творчої уяви та їх вольову регуляцію.

Хід проведення.

Займайте свої місця. Ми з вами вирушимо у подорож на ракеті, яку самі побудуємо…. Далі психолог описує зовнішні характеристики геометричних фігур, з яких складається ракета. А діти у відповідній послідовності відтворюють макет ракети....Посередині міститься велика геометрична фігура з чотирма кутами і чотирма сторонами. При цьому дві сторони у фігури довгі, а дві короткі. Зверху кладемо невелику фігуру з трьома кутами і трьома сторонами. Знизу, зліва і справа від ракети викладаємо дві однакові фігури з чотирма кутами і чотирма сторонами. Всі сторони рівні. На ракеті є віконце, схоже на фігуру, у якій зовсім немає кутів. А під ним знаходяться дверці, схожі на видовжене коло. З яких геометричних фігур побудована наша ракета? Молодці діти, ви впоралися з цим завданням.

Вправа «Знайди дорогу до ракети»

Мета: сформувати в здобувачів освіти 6-го року життя предметне уявлення про «лабіринт», розвивати вербально-логічне мислення при виборі вірного шляху, просторову пам'ять.

Хід проведення.

Перед Вами знаходять малюнки із зображенням космонавта та ракети. Ваше завдання знайти побудувати вірний шлях до ракети. Спочатку Вам необхідно знайти вірну дорогу за допомогою пальчика, а потім, коли віднайшли, обвести вірний маршрут за допомогою простого олівця. Зрозуміли як виконувати завдання? Починайте працювати…..

Ну ось, ми вже з Вами дісталися до ракети та готові злетіти.

Можемо починати зворотній відлік: 10, 9, 8, 7, …0. Старт! Полетіли! Заплющить очі, ми летимо. (Звучить космічна музика)

Фізкультхвилинка «Ракета».

Коли ми з Вами пролітали, навколо спалахували яскраві зірки, ніби вказували нам подальший шлях. І зараз я запрошую Вас до справжньої подорожі просторами космосу, під час якої Ви зможете не лише побачити, але і відчути наш політ. Скажіть, будь-ласка, чи бували Ви в 3D-кінотеатрах? Яка відмінність існує між звичайними кінотеатрами та 3D? Я пропоную Вам приміряти на себе 3D-окуляри та відчути себе частинкою Космосу…(3D-перегляд фільму «Таємниці космосу» – використані допоміжні відео матеріали, рекомендовані авторами проекту «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку. Тема: «Рух для здоров’я», відео про космос)….

Під час виконання даного завдання діти змогли більше дізнатися про будову Космосу саме завдяки медіа засобам. Пригинаючись та оминаючи таким чином метеорити, ступаючи на зоряну планету, відбулася активізація центрів розвитку психологічних процесів, діти отримали захоплення від подорожі, що також є показником мотивації до пізнання нового.

Ми з Вами виконали незвичайну подорож та опинилися на пісочній планеті. Розгляньте її…. Яка вона?

Ігри на поверхні сухого піску

Вправа «Здрастуй пісок»

Мета: зниження психофізичного напруження.

Психолог від імені космічних мешканців пропонує по-різному привітатися з пісочком, тобто різними способами доторкнутися до піску.

- доторкнутися до піску кожним пальчиком по черзі однієї, потім другої руки, потім всіма пальчиками одночасно;

- легко стиснути кулачок з пісочком, потім повільно висипати його у пісочницю;

- доторкнутися до піску всією долонькою-внутрішньою, потім тильною стороною;

В останньому випадку можна заховати у піску маленьку іграшку: «З тобою захотів привітатися житель піску…»

Діти старшого віку описують та порівнюють свої відчуття: «тепло-холодно», «приємно-неприємно» і так далі.

Знайомство із планетою також відбувається під звуковий запис тихої, спокійної музики, що сприяло розслабленню дітей та зануренню в піскові глибини невідомої планети…

Гра-вправа «Пісочне коло»

Дитина малює на піску будь якими способами круг і прикрашає його різними предметами: камінцями, насінням, ґудзиками, монетами. Дитина може дати назву своєму «пісочному колу». Потім психолог пропонує намалювати з дітьми спільне коло та прикрасити його. -Ми з Вами намалювали таке гарне коло, так чарівно його прикрасили, давайте тепер його разом назвемо. Яку назву отримає наше спільне коло?...

Так як ми з Вами разом виконували всі завдання, під час подорожі були справжніми друзями, допомагали один одному, підтримували, разом пізнавали Космос… І тепер я запрошую Вас на танок справжніх друзів.

Танок друзів (використані допоміжні відео матеріали, рекомендовані авторами проекту «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку. Тема: «Коло друзів», відеозапис рухавки «Найкращі друзі»).

А тепер взяли в руки свої ракети та повернулися назад, до садочку. Почали зворотний відлік 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1….

Можна простежити, що на протязі всього заняття були використані медіа вправи. І якщо доцільно та правильно їх використовувати у своїй діяльності, то вони лише нам, педагогам, допоможуть краще донести та відкрити зміст тих знань, які ми віддаємо дітям. Психологічна служба ІДНЗ №12 планує й надалі працювати в даному напрямі, та впроваджувати медіа освіту в освітній простір закладу дошкільної освіти.

Практичний психолог: Завгородня І.А.

Консультація для батьків: "Здорова дитиниа - щаслива родина! Педагогіка партнерства в аспекті розвитку дошкільника".

Сучасний стан дошкільної освіти потребує цілісного підходу до особистості дитини. Цим пояснюється необхідність психологічного взаємозв’язку сім’ї та дитячого садка на основі об’єднання їх виховних зусиль.

Практичний психолог та батьки діють в інтересах дитини, приймають рішення стосовно її розвитку, створюють для неї належні умови. Від того, наскільки ці взаємовідносини будуть узгоджені, настільки залежить успіх формування особистості в цілому.

Завдяки тісному співробітництву дошкільного навчального закладу з батьками та іншими старшими членами родини навколо дітей створюється атмосфера довіри, взаєморозуміння, підтримки, єдиних вимог. Це означає, що батьки та інші члени родини мають перестати бути пасивними, виступати в ролі експертів чи спостерігачів, і почати діяти з практичним психологом і дітьми на засадах партнерства з правом ініціативи, активної дії, самоконтролю.

Дія принципу взаємопроникнення дошкільного закладу і сім’ї, цих двох таких важливих соціальних інститутів, забезпечує поєднання сімейного і освітнього простору в одну суцільну ланку, спрямовану на реалізацію єдиної мети – всебічний, гармонійний розвиток особистості дитини.

АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО УМОВ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного закладу або в групу раннього віку. Утім, постає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер з’являтиметься лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком інших хлопчиків та дівчаток, кожен з яких також вимагає уваги. Отже, відбувається адаптація, і що це таке?

АДАПТАЦІЯ – це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі. І тому кожна дитина звикає до дошкільного закладу по своєму.

Діти 2х-3-х років відчувають страх перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування. Саме ці страхи і є однією з причин важкої адаптації дитини в групі. Відповідно дитина отримує стрес, і це призводить до того, що вона стає збудливою, плаксивою, частіше хворіє, позаяк це негативно впливає на захисні сили дитячого організму.

Якщо єдина дитина в сім’ї часто хворіє, має страхи, то входження в групу має бути поступовим. Спочатку її потрібно привести в дитсадок, ознайомити з груповою кімнатою, вихователем, дітьми; розглянути іграшки, викликати зацікавленість до довкілля; повернутися додому. Далі кілька днів можна приводити дитину у заклад і забирати до денного сну. Залежно від поведінки дитини час перебування можна збільшувати. Удома потрібно більше гратися з дитиною в рухливі, емоційні ігри, щоб дитина в закладі не почувала себе скутою, напружено, і якщо не розрядити цю напругу, вона може стати причиною розвитку неврозу.

Саме ви, батьки, маєте пам’ятати і знати, що від сформованості навичок адаптованої поведінки та самообслуговування залежить успішність перебування дитини у дошкільному закладі. Дитині легше буде адаптуватися в колективі, якщо знатиме не лише імена вихователів, але познайомиться з однією чи кількома дітьми з групи ще до приходу в групу. Маленька дитина має знати, в яких випадках їй варто звертатися за допомогою до дорослого. Усі ці знання дитина може здобути, спостерігаючи за іншими дітьми під час прогулянок, а також удома, у рольових іграх з батьками.

Велике значення мають розповіді батьків про дошкільний заклад. Не можна залякувати дитину тим, що в групі щось буде не так. Так само не можна і обіцяти дитині «райського» життя в дошкільному закладі. І те, і інше однаковою мірою погано. Бо такі розповіді не відповідають дійсності, з якою дитина зіткнеться в дошкільній установі. Поступово, ще до вступу до дитячого садка, дитину варто привчити до щоденних водних процедур. У період адаптації не потрібно починати загартування, а ось теплі ванночки щовечора допоможуть розслабитися та знімуть нервову напругу. Легенький масаж після ванни заспокоїть дитину перед сном.

Тривале перебування на свіжому повітрі та достатній час для самостійної рухової діяльності сприятимуть нормалізації нервово-психічного стану дитини. Батьки мають пам’ятати, що щеплення потрібно зробити заздалегідь, не пізніше, ніж за місяць до вступу дитини до дошкільного закладу.

Отже, лише у співпраці батьків і педагогів закладу можна полегшити період адаптації для дитини.

Бажаємо успіхів і запрошуємо до співпраці.

З повагою, психологічна служба ІДНЗ №12.

Консультація для батьків: "АБИ ШКІЛЬНИЙ СТАРТ БУВ УСПІШНИМ"

Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. «Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове в її житті з’являється поступово і не збентежує лавиною переживань, - писав В. О. Сухомлинський.

До кінця дошкільного віку дитина добре усвідомлює свою статеву приналежність, знаходить собі місце в просторі й часі, Вона вже орієнтується у сімейно-родинних стосунках і вміє будувати їх з дорослими і однолітками: має навички самовладання, вміє підпорядковувати свою поведінку вимогам ситуації, бути непохитною у своїх бажаннях. В якості важливого досягнення в розвитку особистості дитини виступає переважання почуття "Я повинний" над мотивом "Я хочу". До кінця дошкільного віку особливого значення набуває мотиваційна готовність до навчання в школі.

Психологічна готовність до навчання у школі розглядається як комплексна характеристика дитини, яка розкриває рівні розвитку психологічних якостей, що є найважливішими передумовами для нормального включення до нового соціального середовища і для формування навчальної діяльності.

У психологічному словнику поняття "Готовність до шкільного навчання" розглядається як сукупність морфо-фізіологічних особливостей дитини старшого дошкільного віку, яка забезпечує успішний перехід до систематичного, організованого шкільного навчання. Готовність до шкільного навчання - це бажання і усвідомлення необхідності вчитися, що виникає в результаті соціального дозрівання дитини, появи у неї внутрішніх протиріч, які визначають мотивацію до навчальної діяльності.

Сучасна школа— певною мірою випробування для дітей і батьків. Насичена програма, висока конкуренція в класі, швидкий темп подачі інформації— все це змушує батьків нервувати. Саме психолог може пояснити батькам майбутнього першокласника певні аспекти готовності дитини до шкільного навчання та допомогти їм заспокоїтися, поводитися адекватно і не хвилювати дитину.

МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

• Сформовані базові якості особистості.

• Фізичне, психічне, морально-духовне здоров'я.

• Компетентність у сферах життєдіяльності.

• Збалансованість прагнення до самореалізації, саморозвитку і самозбереження.

• Сформованість цілісного бачення світу.

• Володіння елементарними формами само­регуляції поведінки і діяльності.

• Розвиненість почуттєвої сфери.

• Елементарні форми логічного мислення.

•Оптимістичне ставлення до життя.

• Віра у власні можливості.

• Володіння раціональними способами само­організації.

• Розвиток уяви як передумови креативності.

• Здатність здійснювати найпростіші форми контролю власної діяльності.

• Загально-навчальні вміння і навички:

• організаційні;

• загальнопізнавальні;

• загальномовленнєві;

• контрольно-оцінні.

Дуже важливо, щоб у ЗДО, в сім’ї дитині допомогли усвідомити, що дитсадок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину в школі, є продовженням того, чим займалася , що опанувала вона раніше. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти. Щоб забезпечити однакові стартові умови дітям, які вступають до 1 класу початкової школи, законом запроваджено обов’язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку.

Психолого-педагогічний супровід дітей старшого дошкільного віку у 2018/2019 навчальному році був спрямований на вивчення динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти (реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти). Він здійснювався за основними напрямами роботи психологічної служби Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №12, а саме: діагностика, профілактика, корекція, консультування та просвіта.

Першим, обов`язковим кроком у реалізації поставлених перед психологічною службою ІДНЗ №12 завдань є психологічна діагностика, яка мала на меті зібрати необхідні дані про рівень розвитку компонентів дошкільної зрілості (таких як: морфогенетична готовність, стан здоров`я, рівень фізичного розвитку, рівень сформованості дрібної моторики, рівень інтелектуальної, емоційно-вольової та мотиваційної готовності; сформованість комунікативних навичок та соціальної компетентності) для того, щоб спланувати подальшу роботу з нею та, відповідно, з вихователями та батьками.

• Діагностика психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти здійснювалася за допомогою методик:

1. Виявлення особливостей внутрішньої позиції школяра, методика «Бесіда про школу» (за М. Гінзбургом);
2. Розвиток довільної уваги, методика «Будинок» (за Н.І. Гуткіною)
3. Рівень сформованості розумових операцій аналізу та узагальнення, методика «Виключення зайвого»
4. Рівень розвитку тонкої моторики, методика «Малюнок людини» (за А.Керна – Я.Їрасика).
5. Вивчення рівня самооцінки дошкільника, методика «Сходинки»

У 2018/2019 навчальному році маємо наступні результати:

За даними дослідження високий рівень дошкільної зрілості мають 5% обстежуваних дітей (за обома групами), вище середнього рівень складає 50%(Гр. №4) і 36% (Гр. №8), середній рівень в межах 43% обстежених дітей (за обома групами) та нижче середнього рівень складає 18% (Гр. №8). Структурні компоненти дошкільної зрілості у старших дошкільників сформовані на високому та достатньому рівнях.

Виходячи з отриманих результатів, протягом навчального року проводилася корекційна робота, за «Програмою роботи з майбутніми першокласниками»/ під В.Д. Дьякова, А.В. Железняк. Мета програми підвищення рівня інтелектуальної готовності до школи. Тобто проводилися заняття з розвитку пізнавальних процесів таких як: ПАМ’ЯТЬ, УВАГА, СПРИЙМАННЯ, МИСЛЕННЯ, УЯВА та МОВЛЕННЯ дошкільника. Також розвивальні заняття сприяли створенню позитивного психологічного клімату, навчили дітей розуміти власний емоційний стан, сформували вміння дошкільників встановлювати дружні, довірливі відносини як з дорослими, так і один з одним.

Першокласник потребує особливої уваги батьків незалежно від того, наскільки він готовий до школи, бо навчальна діяльність для дитини є новою, відмінною від ігрової. Доки дитина не сформує основні навички роботи, батькам варто допомагати їй. Утім, ця допомога має бути психологічно доцільною.

Психологічна служба Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №12 бажає майбутнім випускникам успіхів, нехай вам завжди буде цікаво, легко та радісно даватися шкільне навчання, а батькам майбутніх першокласників ми бажаємо – терпіння, міцних нервів і мудрості у вихованні власних дітей!

Практичний психолог: Завгородня І.А.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ: "ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ВУЛИЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ"

Шановні мешканці м. Харкова та Харківської області!

Пропонуємо Вам взяти участь у соціологічному опитуванні «Публічна безпека та довіра до правоохоронних органів». Це дослідження проводиться з метою покращення якості правоохоронних послуг та визначення проблем безпеки у районах м. Харкова та Харківської області.

За результатами опитування будуть встановлені пріоритетні напрями забезпечення публічної безпеки і порядку на території Вашого мешкання на поточний рік та оцінено ефективність роботи правоохоронних органів у минулому році.

Пройти опитування можна на комп’ютері, планшеті або смартфоні за посиланням:

http://survey.univd.edu.ua/index.php/448549?lang=uk

Ви можете також пройти опитування, натиснувши на цей банер на сайті Вашого відділу поліції або на сайті Вашої районної адміністрації. Також можливо зайти через наведений QR код з будь якого мобільного пристрою.

Відповіді на запитання займуть у Вас 10-15 хвилин. За необхідності Ви можете перервати заповнення анкети та продовжити її заповнювати у вільний час - для цього натисніть «Продовжити пізніше» у правому верхньому куті екрана, а для повернення натисніть «Завантажити незавершене опитування» у тому ж місці.

Опитування абсолютно анонімне. Результати обчислюватимуться в узагальненому вигляді з групуванням по районах міста та області.

Це дослідження проводиться Харківським національним університетом внутрішніх справ (науково-дослідною лабораторією з проблем протидії злочинності) спільно з Головним управлінням Національної поліції в Харківській області за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу та Харківської обласної державної адміністрації в рамках Регіональної програми забезпечення публічної безпеки і порядку в Харківській області на 2018–2019 роки та в рамках реалізації Стратегічних напрямів забезпечення публічної безпеки і порядку на території Харківської області на 2018-2019 роки, затверджених Харківською обласною радою.

Якщо у Вас виникнуть запитання, Ви можете звернутись до виконавців за адресою: ndl@univd.edu.ua .

Консультація для педагогів: «Почуття особистої безпеки дитини та її вплив на формування самооцінки дошкільника».

Дошкільний вік називають вершиною дитинства. Це особливий період в житті дитини. Саме в цей період у дитини з’являється інша логіка мислення. В дитячому садку вона здобуває не лише знання і вміння, але й певний соціальний статус. Змінюються інтереси, цінності, життєвий устрій дитини. З приходом дитини до дитячого садка відбувається перебудова всієї системи відносин дитини з дійсністю. В дитячому садку виникає нова структура відносин, система «дитина - дорослий» диференціюється.

Значна залежність самооцінки дитини від того, наскільки дружна і згуртована у неї сім’я. Діти з заниженою самооцінкою частіше виростають в неповних або неблагополучних сім’ях. В сім’ях із здоровим психологічним кліматом у ставленні між батьками та дітьми виростають діти з адекватною самооцінкою. Саме тому, одним із провідних напрямів діяльності психологічної служби ІДНЗ №12 є профілактика насильства над дітьми в сім’ї; попередження жорстокого поводження з дітьми у сім’ї та дитячому колективі; формування у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, розвиток навичок здорового способу життя.

Реформа освіти в Україні набирає обертів. З огляду на процес децентралізації влади, перед територіальними громадами постає питання і управління освітою. Створення ефективної системи освіти є завданням складним і надзвичайно відповідальним. Тому для освітян важливо мати дієвий інструментарій для цієї роботи. Ним може стати документ закладу «Кодекс безпечного освітнього середовища» (далі – КБОС). Головною метою КБОС у закладі є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії у навчально-виховному процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).

У лютому 2017 р. Український фонд «Благополуччя дітей» у рамках проекту «Попередження сексуального насильства та сексуальної експлуатації дітей у країнах Центральної та Східної Європи», що впроваджує ВБО Український фонд «Благополуччя дітей» у партнерстві з Фундацією «Даємо дітям силу» (Польща) за фінансової підтримки OAK Foundation, в активній співпраці з представниками закладів загальної середньої освіти розпочав роботу з розробки та апробації КБОС.

Ми усі є свідками активізації таких негативних явищ серед учнівської молоді, як насильство, кібертретирування, секстинг, булінг тощо, що не може не викликати стурбованості й посиленої уваги широких кіл громадськості, освітян, батьків у більшості краї н світу.

Для дітей і молоді несприятливі впливи середовища виявляються, насамперед, у вигляді складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфліктів з батьками, друзями, вихователями та вчителями, непорозумінні з оточуючими тощо), проявах психологічного та емоційного насильства (ігноруванні, приниженні, погрозах, недоброзичливому ставленні тощо), дії несприятливих факторів, пов’язаних з процесом навчання.

Що таке безпечне освітнє середовище?

Відсутність єдиного визначення поняття «безпека освітнього середовища» зумовлена існуванням різних підходів до розуміння його сутності. Йдеться і про психологічний, і про екологічний, і про інформаційний аспекти цього поняття. Так, дослідники, які вивчають коло проблем, пов’язаних з питанням психологічної безпеки освітнього середовища, вважають, що психотравмуючі ситуації прямо чи опосередковано впливають на фізичне і психічне здоров’я особистості. Зокрема, до психотравмуючих ситуацій у навчальному процесі освітнього закладу можна віднести:

· конфлікти у стосунках вихователь – дитина, дитина – дитина, дитина – батьки тощо;

· проблема адаптації в освітньому середовищі;

· атмосфера конкуренції між однолітками;

· надмірна вимогливість педагогів тощо.

Не менш важливим є й інформаційна частина безпеки освітнього середовища, яка, на думку Н. Кириленко, через застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий, глобальний вплив на особистість [6, с. 150]. Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище авторка виокремлює: відсутність належних механізмів контролю якості інформації, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.

Таким чином, безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю вихованців, вихователів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

Що впливає на безпечне освітнє середовище?

1. Якість міжособистісних відносин – позитивні фактори (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність); негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).

2. Захищеність в освітньому середовищі – оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.

До уваги! Най частіше жертвами насильства стають певні категорії дітей. Зокрема, діти, які мають фізичні недоліки, особливості зовнішності та (або) поведінки, низький інтелект і труднощі в навчанні, страждають від хвороб, відчувають страх перед школою, мають погані соціальні навички або не мають досвіду життя в колективі (так звані «домашні діти») тощо. Для того, щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник навчально-виховного процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважається насильством, але й про те, як мінімізувати ризики та небезпеки, і в результаті, створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. А це стає можливим лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності вихователів, дітлахів і батьків.

3. Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу. Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу дитини, а у вихователів – емоційного вигорання і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому і в другому випадку створить серйозну загрозу психічному здоров’ю особистості.

4. Задоволеність освітнім середовищем – задоволення базових потреб дитини у:

– допомозі та підтримці;

– збереженні та підвищенні її самооцінки;

– пізнанні та діяльності;

– розвитку здібностей і можливостей.

Основними характеристиками процесу взаємодії всіх учасників освітнього середовища є особистісно-довірливе спілкування, а його відсутність спричиняє досить негативні наслідки (емоційний дискомфорт, небажання висловлювати свою точку зору, думку, негативне ставлення до себе, втрата особистої гідності, небажання звертатися по допомогу, ігнорування особистих проблем і труднощів оточуючих дітей і дорослих, неуважність до прохань і пропозицій).

Підготувала: практичний психолог Завгородня І.А.

УЧАСТЬ У ПРОФЕСІЙНИХ КОНКУРСАХ!

Зазначена авторська розробка була направлена на обласний фестиваль-конкурс «Добрих практик» освітян Харківщини «Майстри педагогічної справи презентують», схваленого науково-методичною радою Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти» (протокол від 29.11.2018 № 3), та відзначена дипломом ΙΙΙ ступеня.

Коучинг особистісного зростання в системі "батьки-діти" за темою: "Стежиною батьківської любові"

Мета: сприяти формуванню батьківської свідомості щодо впливу власних виховних настанов на подальший психологічний розвиток дитини та формування моральних цінностей дошкільника; на практичних заняттях показати, як психологічний клімат сім’ї впливає на особистісне зростання дошкільника та становлення рівня самооцінки дитини; сприяти формуванню основ відповідальної поведінки батьків за збереження життя та здоров’я власних дітей.

Вступ.

Питання батьківської любові та взаємодії з власними дітьми завжди було і залишається актуальним і до нині. Сучасні батьки прагнуть виховати інтелектуально розвинену дитину, яка має лідерські якості, освідчена в питаннях моралі та етики поведінки; змалечку привчають до самостійності та відповідальності, ставлять зависокі вимоги та пильно контролюють їх виконання. Тобто мріють про «ідеальну» дитину, яка повинна відповідати їх вимогам. Дитина, як правило, виступає засобом батьківських досягнень в моделі «ідеального» виховання. Задля досягнення поставленої мети батьки створюють відповідні умови виховуючого середовища – обирають розвивальні гуртки різного спрямування, відвідують заняття з раннього розвитку, складають графік навантаження дошкільника, самостійно виступають у ролі «вихователя». Таким чином батьки впевнені, що краще за всіх знають і розуміють потреби власних дітей.

Одним із пріоритетних напрямів роботи психологічної служби Ізюмського дошкільного навчального закладу №12 у 2018/2019 навчальному році стало проведення психолого-педагогічних тренінгів для батьків дошкільників з питань психофізичного розвитку власних дітей. Мета проведеної роботи – розповісти батькам про особливості інтелектуального розвитку дошкільника на кожному віковому періоді. Про особливості становлення та розвитку емоційно-вольової та особистісної сфер дошкільника. Про основні потреби дитини в системі «батьки-діти-вихователь», про основи гармонійного розвитку дитини в сім’ї, про характер сімейних цінностей та роль батьківських настанов у формуванні самооцінки дошкільника.

Кожне тренінгове заняття спрямоване навчити батьків розуміти власних дітей через призму особистих дитячих спогадів. Дуже вдалою у цьому спрямуванні, на мій погляд, є вправа на знайомство «Мрії дитинства». Батькам по-черзі пропонується назвати себе та свою дитячу мрію. Майже 100% батьків відповіли, що мріяли в дитинстві про звичайні речі, такі як іграшки (лялька, машина, залізна дорога тощо), солодощі (торт, печиво, що приготувала матуся), спортивний інвентар (велосипед, м’яч і т.д.). Після вправи підводиться підсумок, що речі, звичайні на перший погляд для дорослих були, у свій час, дуже важливими для них самих, адже уособлювали власну дитячу мрію. Далі проводиться паралель з власними дітьми – не завжди уявлення батьків про бажання власних дітей співпадають з їхніми дитячими мріями. На запитання «Як Ви вважаєте, про що мріють Ваші діти?» змогли дати відповідь 80%. Висновок: батьки роблять припущення відносно бажань власних дітей. Виникла потреба перевірити інформацію в достовірності, щоб зрозуміти, наскільки добре батьки знають власних дітей. Так виникла ідея в індивідуальній формі провести опитування дітей старшого дошкільного віку відносно власних дитячих бажань. В ігровій ситуації перед дитиною з’являлася чарівна паличка, яка могла виконати будь-яке дитяче бажання. Діти охоче розповідали про свої дитячі мрії. Далі, за сценарієм, чарівна паличка опинялася в руках батьків (одного чи двох в залежності від сімейної ситуації розвитку) і дитині від імені батьків потрібно було розповісти про їхнє найпотаємніше бажання. Таким чином ми змогли простежити близкість дитячо-батьківських відносин і ступінь розуміння один-одного. Змонтований відеофільм був запропонований на розгляд батькам. Після перегляду батьки були вражені від побаченого і погодилися, що, дійсно, потреба в спілкуванні та пізнанні власних дітей існує.

Вправа "Кулі мрій"

Я, як практичний психолог систематично відвідую батьківські збори, де у формі лекторіїв та практичних вправ розкриваю «великі» таємниці «маленьких» діточок. Так, у січні був проведений семінар-практикум для батьків дошкільників на тему: «Роль родини в розвитку моральних якостей дошкільників», де на прикладі рольової гра „Застосування трьох шляхів у вихованні” батьки мали можливість проаналізувати різні виховні підходи стосовно дитини та дійшли до висновку, що використання діалогу у сімейному вихованні сприяє гармонійному розвитку дитини. Іншими словами, батьки вчилися прислухатися до бажань власних дітей, розуміти їх внутрішні потреби (такі як, потреба в любові, піклуванні, підтримці). Також на цьому занятті, практичний психолог вчив батьків методам ефективного спілкування з власними дітьми. Для того, щоб дитина почула та сприймала подану інформацію, батькам необхідно було умовно «опуститися» на рівень дітей. Тобто, присісти, щоб зоровий контакт був на одному рівні. Таким чином, домінуюча, зверхня позиція батьків не може тиснути на дитину, захисна дитяча реакція напруження зникає і дитина йде на діалог. Щоб підсилити почуття довіри і зосередити увагу дошкільника, дитину в цей час потрібно взяти за руки.

Враховуючи акатуальність та значущість поданої тематики, мною був розроблений та проведений психоло-педагогічний тренінг на тему: «Мудрість батьківського виховання», мета якого - познайомити батьків з особливостями психологічного розвитку дошкільників в контексті побудови конструктивних дитячо-батьківських відносин.

Вчимося розуміти внутрішньо-сімейні відносини через проведення тестування “Сімейна соціограма”.

Складаємо пазли у вигляді великого «Батьківського серця», що характеризують необхідні складові розвитку дитини в сім'ї.

Розкриваємо «секрети» сили. Чим більше тиснемо на дитину – тим сильніший її опір.

На завершення підводимо до висновку, що дитина – це дзеркало своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відбивається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любіть своїх дітей не за те, що вони гарні, розумні, здібні, а просто так, просто за те, що вони у вас є.

Вправа «Відгадай долоньку власної дитини». Попередня підготовча робота разом із вихователем відбувалася так...........

Лише третина батьків змогли відразу впізнати долоньки дітей за кольоровим вподобанням. Інші орієнтувалися на розмір відбитків. Деякі підносили власні долоні для порівняння.

Психологічна служба Ізюмського дошкільного навчального закладу №12 планує й надалі працювати у заданому напрямі. Продовжувати розширювати знання батьків про різні форми та прийоми побудови конструктивного діалогу з власними дітьми засобами єднання та розпізнавання основних дитячих потреб.

Практичний психолог ІДНЗ №12 Завгородня І.А.

Консультація для батьків на тему:

«Як подолати дитячий негативізм»

Що таке дитячий негативізм?

З визначення в словнику «дитячий негативізм»— означає вид психологічного протесту на вимоги дорослих, за допомогою якого дитина хоче відстояти права своєї особистості. Чи то пак, це перша заявка вашої дитини «Не хочу!», «Не буду!».

Негативізм.

Проявляється у прагненні малюка зробити все навпаки, навіть всупереч своїм бажанням. Іноді непослух дитини батьки сприймають як негативізм. Коли дитина не слухається батьків, вона діє так, як їй хочеться, задовольняючи своє бажання. При негативізмі вона йде наперекір навіть собі. Негативізм зазвичай з'являється лише з батьками та близькими людьми, чужих сторонніх людей дитина слухається, поводиться спокійно і поступливо.

Іноді негативізм дитини виглядає смішно: вона настільки сильно висловлює свою незгоду, що, показуючи на собаку, каже: "не собака", або ще щось подібне в цьому дусі.

Дитячийнегативізм можна віднести до складових кризи трьох років!!!

Коли чекати «перші дзвіночки»?

Молоді батьки стикаються з проявами дитячої негативізму, коли дитині 2,5— 3 роки. І в житті батьків настає та фаза, коли всі раніше звичне і улюблене для дитини стає небажаною. Що відбувається з малюком? Багато хто цього не розуміють і лякаються, починаючи люто доводити маленькому «нехочусі» «хто в домі хазяїн», будь то ляпанцями, або криками.

Насправді, в житті кожної дитини настає період становлення особистості, усвідомлення себе як окреме від мами і тата «я». А як же це довести маленькому чоловічкові на ділі, коли всі важливі для нього питання вирішують батьки? Звідси і поява перших «ні». Для початківця пізнавати всі принади цього світу створення перший протест— спосіб висловити свою точку зору, зовсім не схожу з нав'язуваної, вже звичною.

Жахливо чи в дійсності чути від малюка постійне «ні»?

Негативізм— форма протесту, властива нормальному процесу розвитку здорової дитини. Цей психологічний етап становлення нової особистості такий же важливий, як і етап фізичного розвитку, наприклад, перші самостійні кроки. Тому засмучуватися і панікувати батькам не варто, а всього лише внести зміни і корективи в свою поведінку і відносини з дитиною. Будь турботливим і розуміючим батьком, почувши перше і повторюване «НІ!», Але розслаблятися теж не можна, адже від того, як ви себе поведете в конкретній ситуації, залежить подальші ваші з ним взаємини— «співпраця» або «ворожнеча».

Фази дитячого «Не хочу!», «Не буду!»

Як і будь-який нормальний процес у розвитку нової людини, дитячий негативізм має свої часові рамки, або, іншими словами,— фази.

Фаза перша.З'являється у діток в періоді від 18 місяців (все дуже індивідуально) і далі, а триває приблизно до трьох років (тут теж все суто індивідуально). На даному етапі дитя знайомиться з новими, абсолютно незнайомими раніше, відчуттями і емоціями, такими як гнів, агресія, які слідують за відмовою на примус з боку мами чи тата, наприклад, до купання, одягання або прийняттю їжі. Впоратися самому, в даному випадку, становить величезну проблему, адже він, елементарно, не знає, як приборкати ці емоції. Звідси, з'являється і некерованість над дитиною, і дикі крики маленького «шибеника» через різних дрібниць, як нам здається. Особливе загострення може настати у разі, якщо дитина хвора, або голодна.

Фаза друга.Характерна появою у дітей приблизно на 4-му році життя і триває до 6 років. Що відрізняє її від першої фази? Фізичний прояв емоцій і негативізму йде на другий план, а словесне— займає лідируюче місце. Чадо навідріз відмовляє виконати будь-яку дію, яке виконував раніше без труднощів; робить вигляд, що не чує, або, навпаки, повертається до вже вичерпаною темі заново і заново.

Не варто сприймати таку поведінку, як спробу вам «насолити» або роздратувати. Це цілком нормально, достатньо переключити увагу дитини на щось нове, зацікавити, наприклад, новою іграшкою або прочитанням нового вірша. Але, ні в якому разі, не фізичною розправою— це тільки «замкне» дитину і викличе грунт для недовіри.

Що робити?

По-перше,необхідно чітко визначити межі поведінки нащадка. Знайте, «вседозволеність» породжує лише негативні якості в дитячій психіці. Маленький чоловічок перевіряє світ на міцність, і вас в тому числі, ви адже його складова. Йому життєво необхідно знати межі, що можна, а що не можна і чому,— це надає йому впевненості в вас, так як він в будь-якій ситуації може на вас розраховувати і покластися. Дуже важливо, щоб кожне ваше «не можна» було в супроводі альтернативного «можна» і чіткого пояснення, приміром, «це може бути небезпечно для твого життя» та інше.

Наприклад, ти занадто маленький, щоб самому переходити дорогу, але достатньо дорослий, щоб вирішувати який светр ти сьогодні одягнеш— червоний або зелений.

По-друге,дотримуйте послідовність ваших слів і дій. Якщо вже заборонили «ніяких цукерок» сьогодні, приміром, то передумувати вже не можна. Інакше, дитина з легкістю почне вами маніпулювати.

Важливо, щоб вимоги до дитини були однаковими з боку всіх членів родини, і якщо заборони, то дотримання їх всіма, хто має відношення до дитини, вкрай необхідно. Щоб не було «мама погана тому, що забороняє, піду краще до тата— він дозволить». Така поведінка тягне за собою безліч проблем психологічного характеру в майбутньому.

По-третє,по можливості дотримуйтеся режиму дня. Традиційні дії і маніпуляції викликають у дітей почуття стабільності, а, значить,— захищеності.

І по-четверте,що дуже важливо, схвалюйте і хваліть дитину навіть за самі дрібні, але позитивні дії, і ігноруйте негативні. Перевіряючи світ і вас на міцність, вона може шукати нові методи впливу на вас, якщо запідозрить і побачить, хоч краплю на сумнів у вашій рішучості, і на цю «краплю» вона зможе надавити для досягнення своєї мети.

Будьте терпимими і люблячими, серце і інтуїція вам підкажуть, як конкретно діяти в певній ситуації.Не забувайте, що ваша дитина— відображення відносин в сім'ї.Щасливі батьки спостерігають щасливих дітей! Тож будьте щасливими!!!

Підготував: практичний психолог І.А.Завгородня